Ізомері́я (рос. изомерия, англ. isomerism, нім. Isomerie f) — існування сполук, однакових за хімічним складом, але різних за будовою і властивостями. Такі сполуки називають ізомерами. Є структурна (конституційна), просторова (конформаційна) та оптична (конфігураційна) ізомерія. Ізомерія — одна з причин різноманітності та численності органічних сполук. Залежно від характеру відмінностей у будові ізомерів розрізняють структурну ізомерію та стереоізомерію.
Блог підтримки вивчення хімії в 11 класі загальноосвітніх навчальних закладів (рівень стандарту)
четвер, 25 вересня 2014 р.
четвер, 18 вересня 2014 р.
Теорія хімічної будови органічних сполук О. Бутлерова
Теорія Бутлерова — теорія хімічної будови органічних сполук, запропонована російським вченим Олександром Бутлеровим.
До сьогодні вважається науковою основою органічної хімії. Олександр Бутлеров виходив з того, що внаслідок дослідження низки хімічних перетворень, характерних для тієї чи іншої сполуки, можна встановити її будову.
Основні положення теорії хімічної будови органічних сполук
Підписатися на:
Дописи (Atom)